ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"

 ІСТОРІЯ КОМБІНАТУ

1929-1940
У травні 1929 року уряд країни приймає рішення про будівництво в Запоріжжі великого промислового комплексу чорної і кольорової металургії. Головним стає спорудження Дніпровського промислового комбінату, куди спочатку входив завод листових сталей - сучасний МК «Запоріжсталь».
Будівництво «Запоріжсталі» стартує в січні 1931 року. Проект нового заводу розроблений всесоюзним інститутом «Гіпромезом».
У жовтні 1932 року на проммайданчик майбутнього меморіального комплексу «Запоріжсталі» подає електроенергію тільки що побудована ДніпроГЕС, найбільша на той момент гідроелектростанція країни.
16 листопада 1933 року - день народження МК «Запоріжсталь». На підприємстві задута перша домна - вона є на той час найпотужнішої в Україні, її обсяг - 960 кубометрів.
Новий завод стає найбільшим в Європі металургійним підприємством, з проектною потужністю в 1,2 млн тонн чавуну і 1,4 млн тонн сталі.
У 1934 році на МК «Запоріжсталь» входить в роботу ДП №2, а в 1938 році - ДП №3, в той час найбільша в світі, її обсяг 1300 кубометрів.
У 1935 року на МК «Запоріжсталь» вступає в дію перша мартенівська піч. Слідом за нею в експлуатацію вводяться ще відразу дві мартенівських печі - також вперше в світовій металургії.
У 1937 році на підприємстві входить в експлуатацію перший вітчизняний слябінг. Він стає першим не тільки в країні, але і в Європі, і лише третім за рахунком в світі.
У 1938 році на МК «Запоріжсталь» входить в роботу перший в Європі безперервний стан гарячої прокатки тонколистової сталі. За своєю потужністю та пропускною здатністю новий цех не має аналогів в Європі.
У 1939 року входить в роботу цех холодної прокатки №1.
До 1940 року МК «Запоріжсталь» випускає 70 відсотків сталевого листа з усього виробляє мого в той час в країні. З цього моменту сільськогосподарське машинобудування та автомобілебудування країни отримало тонкий листовий прокат вітчизняного виробництва.
1941-1952
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років перериває розвиток МК «Запоріжсталь». 18 серпня 1941 року роботу заводу була повністю зупинена.
У жовтні 1941 року в важких умовах наближається фронту було завершено демонтаж основного устаткування МК «Запоріжсталь», в глибокий тил відправлено понад 50 тис. тонн унікального устаткування підприємств металургійної промисловості. Пізніше воно було змонтовано на заводах в Росії. Так, на Магнітці запоріжсталівські мартенівці освоїли виплавку броньованої сталі у великовантажних печах з основним зводом.
Повоєнна відбудова МК «Запоріжсталь» стає пріоритетним завданням для країни. У червні 1947 року входить в дію відновлена ДП №3, у червні 1948-го - ДП №4. Цей агрегат став першою в країні суцільнозварною домною. Зварювання корпусу ДП №4 фахівці здійснили всього за 34 дня.
До грудня 1949 МК «Запоріжсталь» відновив сталеплавильне виробництво і вийшов на довоєнний рівень виробництва.
Після 1945 року економіка країни гостро потребувала листової сталі для автомобільної промисловості. Тому вся увага запоріжсталівців була звернута на відновлення прокатного виробництва. У липні 1947 року прокатав перші злитки відновлений слябінг, в серпні - безперервний стан гарячої прокатки.
У листопаді 1948 року на комбінаті освоєна прокатка широкосмугового конструкційного автолиста. Він використовувався на Горьківському автомобільному заводі при виробництві першого «народного» автомобіля «Перемога».
За освоєння виробництва тонкого холоднокатаного листа, гостро необхідного для автомобіле - і сільськогосподарського машинобудування, МК «Запоріжсталь» в 1947 році нагороджений орденом Леніна.
У серпні 1951 на МК «Запоріжсталь» входить в експлуатацію агломераційний цех.
1952-1990
У грудні 1952 року на МК «Запоріжсталь» - вперше в країні - зроблені перші плавки на кисневому дутті, їх технологія була відпрацьована спільно з фахівцями Центрального НДІ чорної металургії.
З 1954 року МК «Запоріжсталь» переходить на промислове застосування кисню в сталеварінні. Середня тривалість плавки при цьому зменшується на 2 години, а з квадратного метру поду сталеплавильники знімають на 100 т стали більше.
У 1956 році на кіноекрани країни виходить культовий художній фільм «Весна на Зарічній вулиці», де в ролі сталевара Сашка Савченка знімається актор Микола Рибніков. Зйомки цього фільму проходили на МК «Запоріжсталь», а вживатися в образ сталевара Рибникова допомагав молодий запоріжсталівський сталевар Григорій Пометун. У 1953 році, коли Григорію Пометуну було 23, він уже очолював молодіжну бригаду і домігся звання «Кращий сталевар Радянського Союзу». Звання Героя Соцпраці Григорію Костянтиновичу привласнили, коли йому було 28 років.
У 1957 році на МК «Запоріжсталь» - вперше в країні - виробництво гарячекатаного листа переведено на рулонний спосіб.
У 1959 році на МК «Запоріжсталь» - вперше в країні - освоєно виробництво холодногнутих профілів. Машинобудівні підприємства країни отримали заготовки, які не потребують додаткової обробки.
У 1960 в доменному виробництві МК «Запоріжсталь» освоєна виплавка феромарганцю. На його виробництво йде менше коксу і марганцевої руди, ніж на інших заводах. Запоріжсталівський феромарганець дозволив почати виробництво нових високоміцних видів сталі для перших штучних супутників Землі.
У 1962 році на МК «Запоріжсталь» вступає в дію ливарний цех. На той момент - найбільший в Європі, де для виробництва виливниць використовується чавун першої плавки. Вперше у світовій практиці в новому ливарному цеху для виготовлення форм і стрижнів застосовуються практичні рідкорухові самотвердіючі суміші - ефективні для виготовлення великих форм і стрижнів.
Незабаром ліцензії на виробництво рідкорухомих самотвердіючих сумішей у МК «Запоріжсталь» набувають металургійні компанії Англії, Франції, Японії - для застосування на своїх підприємствах. Начальнику ливарного цеху Андрію Ткаченко, під керівництвом якого освоєно виробництво рідкорухомих самотвердіючих сумішей, була присуджена Ленінська - найпрестижніша премія країни.
У квітні 1963 року на МК «Запоріжсталь» входить в дію перша черга цеху холодної прокатки №3. На стані «2800» йде прокатка великогабаритних листів із нержавіючих і складнолегірованих сталей.
У 1965 році на МК «Запоріжсталь» починає працювати центральна лабораторія обчислювальної техніки. Згодом обчислювальний центр підприємства першим у вітчизняній металургії вводить в дію керуючий комплекс «листопроката», який відстежує рух металу в реальному часі.
У січні 1971 роки за високі виробничі показники МК «Запоріжсталь» нагороджений орденом Жовтневої Революції.
У 1974 році в сталеплавильному виробництві МК «Запоріжсталь» введена в експлуатацію перша в Україні двованна піч ДСА-1, продуктивність якої в 2,5 рази перевищувала продуктивність звичайних печей.
У вересні 1977 року в сталеплавильному виробництві МК «Запоріжсталь» освоєно метод без розливання металу, завдяки застосуванню на сталерозливних ковшах, найсучасніших на той момент, шиберних затворів.
«Даєш сто мільйонів!» - Під таким девізом працює колектив «Запоріжсталі» у 1978 році.
3 лютого 1978 на МК «Запоріжсталь» було виплавлено 100-мільйонну тонну сталі, а 26 вересня - 100-мільйонну тонну чавуну з дня пуску домни №1.
18 червня 1983 на безперервному четирехклетевому прокатному стані МК «Запоріжсталь» було прокатано 100-мільйонну тонну прокату.
У 1990-ті роки - час формування національної економіки - МК «Запоріжсталь» активно формує маркетингову діяльність, веде велику роботу з пошуку нових ринків збуту. До 1994 р на МК «Запоріжсталь» освоєно виробництво нових 19 видів гарячо і холоднокатаного листа / стрічки для машинобудівної галузі України.
У період 1990-х років на МК «Запоріжсталь» йдуть процеси модернізації та автоматизації транспортного господарства. У 1992 році на залізничній станції Східна вводиться в експлуатацію автоматична система вагового контролю завантаження вагонів.
1991-2011
У 1994 році - вперше в практиці експлуатації широкосмугових прокатних станів - на МК «Запоріжсталь» впроваджена енергозберігаюча технологія прямої (транзитної) прокатки слябів, без попереднього підігріву в методичних печах. При цьому на виробництві 1 т продукції досягнуто зниження витрати природного газу на 75%.
«Злиток - сляб - рулон» - вперше в Україні за такою схемою в 1997-1998 роках МК «Запоріжсталь» випускає новий вид продукції для трубної промисловості країни: гарячекатані рулони масою до 16 т. До цього максимальна маса рулону не перевищувала 8 т.
У 2000 році в обтискному цеху МК «Запоріжсталь» входить в дію АСУ нагріву злитків в нагрівальних колодязях - значуще енергозберігаючий захід. Витрата умовного палива при виробництві продукції знижений до 5 кг/т, також знижений угар металу - на 2 кг/т продукції.
У 2003 році на МК «Запоріжсталь» вводиться в дію система управління якістю, покликана привести якість продукції у відповідність з міжнародними стандартами.
У 2008 році на МК «Запоріжсталь» розроблена Інтегрована система менеджменту якості, екології та охорони праці, підтверджена сертифікатом компанії «Бюро Верітас Україна».
Інтегрована система менеджменту якості, екології та охорони праці МК «Запоріжсталь» відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001 і МОП СУОП 2001.
У 2008 році в доменному цеху МК «Запоріжсталь» починається будівництво установки для вдування пиловугільного палива. Установка входить в роботу в жовтні 2011 року.
Повний обсяг інвестицій в реалізацію проекту ПВП МК «Запоріжсталь» склав близько 1 млрд грн., у тому числі в будівництво базисного складу вугілля - 350 млн грн.
Після введення на МК «Запоріжсталь» технології вдування ПВП - з жовтня 2011 року - вдування природного газу в доменні печі повністю припинено. Істотно знижено витрати коксу при виплавці 1 т чавуну.
У 2004 році МК «Запоріжсталь» вводить в дію реконструйовану ДП №2, з установкою бесшахтних апаратів з купольними пальниками. Введення їх в роботу дозволив комбінату вивести з експлуатації ДП №1, з якої починався в 1933 році МК «Запоріжсталь».
У 2009 році на заповідному острові Хортиця відкривається історико-культурний комплекс «Запорізька Січ». Генеральним спонсором будівництва є МК «Запоріжсталь», який інвестував в будівництво комплексу більше 12 млн.грн.
2012-2015
2012 став визначальним для подальшого інноваційного розвитку МК «Запоріжсталь». На підприємство приходить новий, ефективний власник - Група Метінвест.
Генеральним директором підприємства призначений Ростислав Шурма, який має ефективний досвід роботи на металургійних підприємствах Метінвесту.
На МК «Запоріжсталь» розроблена і впроваджується програма з підвищення ефективності та модернізації виробництва, поліпшення умов праці і промислової безпеки. Починаючи з серпня 2012 року, на комбінаті відзначено зростання обсягів виробництва, підвищення ефективності, зниження собівартості продукції. Комбінат виходить на беззбитковий рівень виробництва.
МК «Запоріжсталь» веде активну екологічну модернізацію виробничих фондів. Підприємство послідовно реалізує усі природоохоронні заходи в рамках тристоронньої угоди між комбінатом, Запорізькою обласною радою та Міністерством екології та природних ресурсів України.
Позначивши одним із своїх ключових пріоритетів підвищення рівня промислової безпеки, МК «Запоріжсталь» збільшив інвестування соціальних програм, що реалізуються на підприємстві. Починаючи з серпня 2012 року, для співробітників придбано новий спецодяг, засоби індивідуального захисту, на гарячих ділянках в цехах встановлені кондиціонери.
У жовтні 2012 року після тривалої перерви МК «Запоріжсталь» відновив співпрацю з Запорізьким річковим портом по відвантаженню своєї продукції.
У грудні 2012 року на МК «Запоріжсталь» реалізовано великий інвестиційний проект - входить в роботу сучасний високотехнологічний базисний склад вугілля комплексу установки із вдування пиловугільного палива в доменному виробництві. Повний обсяг інвестицій в реалізацію проекту ПВП - близько 1 млрд грн., включаючи БСУ - 350 млн грн.
Реалізація проекту ПВП дозволила МК «Запоріжсталь» повністю відмовитися від використання в доменному виробництві природного газу, знизити витрату коксу.
У січні 2013 року підписано меморандум про співпрацю з Федерацією легкої атлетики України. Комбінат встановлює щомісячні іменні стипендії провідним спортсменам Запорізької області - олімпійським чемпіонам і призерам, чемпіонам світу та Європи, серед яких Марія Ремінь, Олеся Повх, Олексій Касьянов, Олег Степко, Анна Гацько, Юрій Кушнірук, Кирило Долгов, Богдан Панченков, Аліна Скобельська, Анна Мельниченко.
У 2013 році в Запоріжжі, за підтримки МК «Запоріжсталь», проходить конкурс соціальних проектів «Ми - це місто», в рамках корпоративних соціальних програм Групи Метінвест. Чотирнадцяти переможцям конкурсу комбінат виділив гранти на загальну суму 700 тис. грн. У місті успішно йде реалізація всіх соціальних проектів.
У травні 2013 року на МК «Запоріжсталь» завершено масштабний екологічний проект з модернізації агломераційного виробництва. Введено в дію комплекс нового обладнання - агломашина №1, високотехнологічне газоочищення з двома потужними електрофільтрами, ексгаустерним відділенням і компресорною станцією. Екологічний ефект - зниження викидів пилу і газу в атмосферу на рівні до 10% від загальної кількості викидів комбінату. Обсяг інвестицій в проект - 240 млн. грн.
У липні 2013 року, напередодні Дня металурга Указом Президента України сім працівників МК «Запоріжсталь» відзначені почесними званнями та нагородами. Почесного звання «Заслужений металург України» удостоєні: заступник начальника цеху МК «Запоріжсталь» Андрій Казьмін, розливальник сталі цеху МК «Запоріжсталь» Олег Кучеренко та вальцювальник цеху МК «Запоріжсталь» Олександр Скляр. Нагороджено орденом «За заслуги» II ступеня вальцювальник цеху МК «Запоріжсталь» Олександр Симоненко, орденами «За заслуги» III ступеня: агломератник цеху МК «Запоріжсталь» Микола Московкін, різьбяр цеху МК «Запоріжсталь» Андрій Салякін, головний спеціаліст МК «Запоріжсталь» Олександр Фоменко.
У жовтні 2013 року МК «Запоріжсталь» підписав контракт з українським виробником на виконання робіт з постачання та монтажу газоочисного устаткування для агломашини №2.
У 2014 році модернізована доменна піч № 4, побудовані нова лінія соляно-кислотного травлення в ЦХП № 1 і нова газоочищення на агломашин № 2. Крім того, в програму модернізації підприємства входять реконструкція газоочисток агломашин №3 - №6, відновлювальні ремонти доменних печей №3 і №5 і будівництво нової турбоповітродувки. На ці цілі заплановано виділити близько 200 млн. доларів. Також в перспективних планах підприємства перехід до конвертерного способу виплавки сталі.
В екологічну модернізацію МК «Запоріжсталь» за 2013-2014 р.р. інвестовано близько 2,25 млрд гривень: в 2013 - понад 600 млн гривень, в 2014 році - понад 1 655 млн гривень.