Вулиця Лізи Чайкіної

  Вулиця Лізи Чайкіної – центральна вулиця нашого району, назвали її так на честь розстріляної у 1941 нацистами партизанки Єлизавети Чайкіної.
Єлизавета Іванівна Чайкіна народилася 28 серпня 1918 року в селищі Руно Тверської області. У 15 років вона стала завідувачкою селищної бібліотеки, а в 19 років вже працювала журналістом у районній газеті.
Коли нацисти окупували область, перед Лізою було поставлено завдання організувати партизанський загін у своєму районі. Чайкіна привела до лісу 70 надійних хлопців, які пройшли стрілецьку підготовку і влилися до лав партизанського загону. Ліза Чайкіна стала командиром розвідгрупи, брала участь у боях, диверсійних операціях.
22 листопада 1941 року Лізу Чайкіну було відправлено в село Пено на розвідування чисельності ворожого ґарнізону. По дорозі до Пено вона зайшла на хутір Красноє Покатіще до своєї подруги, розвідниці Марусі Купорової. Там її помітив староста і доніс німцям, які увірвалися в будинок Купорових, розстріляли всю родину, а Лізу Чайкіну відвезли в Пено. Навіть під тортурами вона відмовилася видати інформацію про місцезнаходження партизанського загону і була розстріляна 23 листопада 1941 року. Радянські джерела вказують, що її останніми словами стали: «Наші прийдуть. Перемога буде за нами!»
Відразу ж після звільнення області Єлизаветі посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Поховали її в братській могилі селища Пено. На її честь вже після війни називали теплоходи, вулиці в Україні, Казахстані, Білорусії, Росії та міжнародний турнір з плавання.